Допоможемо дитині адаптуватися
Адаптація - активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм та оволодіння відповідними формами спілкування та діяльності.
Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить досить індивідуально. Одні діти легко і швидко звикають, не примушуючи батьків турбуватися та переживати. Інші, навпаки, звикають довго, хворобливо, а іноді й зовсім не можуть адаптуватися.
Труднощі, які виникають у період адаптації, можуть принести дитині цілий ряд негативних наслідків: безпричинні страхи, плач, істерики, підвищену тривожність, зниження ігрової активності, занурення в себе тощо. Негативні зміни стають перешкодою для нормального самопочуття, розвитку мови, інтересу до ігор. Також у багатьох дітей у період адаптації відбувається порушення сну, зниження апетиту. Усе це впливає на стан імунної системи й організму дитини важко протистояти інфекції.
Щоб адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що скоро у його житті настануть зміни. Загострюйте увагу на дрібницях. Загальний позитивний фон - це добре, але недостатньо. Діти дуже уважні до дрібниць і конкретики. Говорячи про майбутній похід в дитячий садок, розповідайте про те, чим там можна займатися. Про людей, які працюють в дитячому садку, говоріть виключно позитивно!
Часто батьки психологічно не готові віддати дитину до дитсадка, надто тривожні або не довіряють вихователю. Такі батьки заглядають у вікна, підглядають за дитиною на прогулянці. Дитина відчуває це, а побачивши вас, може заплакати, почне вередувати, проситися додому.
Також відмовтеся від спокуси телефонувати вихователю і запитувати, що робить ваша дитина. Повірте, якщо буде потрібно, вихователь сам вам зателефонує. Налаштуйте себе на те, що все буде добре. І малюк відчує себе теж впевненіше.
Віддаючи дитину перший раз в садок, не показуйте свого хвилювання, бо ваш стан легко передаватиметься маляті. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Це може сформувати страх перед його відвідуванням.
Потрапляючи в дитячий садок, дитина змінює звичне середовище, знайомиться з новими правилами, вимогами і зовсім іншими дорослими. Тому, можна чекати деяких несподіванок у поведінці дитини, пов"язаних з розбіжністю того, до чого вона звикла вдома і того, з чим зіштовхнулася в навчальному закладі.
В групі, яку відвідуватиме ваша дитина, існують правила і вимоги, які регламентують діяльність. Тому батькам треба познайомитися з режимом та особливостями життя в групі і допомогти дитині засвоїти необхідні норми й правила. Якщо дитина не зустрічає заборон з боку оточення, то в дитсадку їй доведеться, рано чи пізно, адаптуватися до вимог, обумовлених розбіжністю інтересів різних людей (вихователів і батьків). Навчіть дитину прохати про допомогу, просити, а не відбирати, іграшку, складати речі тощо. Це зменшить кількість стресів і поступово дитина звикне робити не лише те, що хоче, а й те, що потрібно.
У зв’язку з різкою зміною обстановки, режиму дня, збільшенням шуму і вражень, переживанням розлуки з мамою, знижується імунітет дитини, і на 7 – 10 день перебування в дитсадку, новачки починають хворіти. Тому, з 4 по 9 день, дитсадок бажано не відвідувати. Оскільки кожен карапуз у дитсадок приносить свій «мікробний набір», то обмін ними неминучий. За даними досліджень, у 25% дітей, які в перший раз переступають поріг дитячого закладу, імунна система розвивається пізніше, ніж у решти. Поки ці діти знаходяться в домашніх умовах, вони здорові, але, потрапляючи в садок, вони починають постійно хворіти. То ж загартовуйте імунну систему малюка.
Перший день перебування в дитячому садку повинен припадати на четвер – п’ятницю. Приводить дитину до дитсадка той, до кого дитина менше всього прив’язана. В перші дні в дитсадку дитина мерзне, тому варто одягати її тепліше. Снідати (обідати, вечеряти) перший час необхідно вдома. Домашнє меню в цей період варто наблизити до особливостей харчування в дитсадку. Спати в дитсадку дитину треба залишати з її згоди. Не забудьте дати дитині її улюблену іграшку (бажано не дорогу). Це допоможе пережити розлуку з мамою.
У період адаптації існує етап, коли дитина із задоволенням ходить 3 - 5 днів, а потім каже: «Не хочу, не піду!" Причиною цього може бути тривала розлука з рідними. Тому в цей час потрібно бути дуже уважним до малюка, адже йому тепер не вистачає спілкування з вами. Намагайтеся більше гуляти, частіше обіймайте і цілуйте. Цим ви заповните прогалину в спілкуванні.
Овсієнко С.В., психолог