«Мамо, ти погана!» Як не образитись на поведінку дитини?

       Батьки  знають, як часом складно буває порозумітися з дитиною, особливо, коли малюка щось не влаштовує. Дитяча образа, плач і сказані на адресу батьків грубі і різкі слова – ознака незадоволення потреб. Інодіі батьки не знають, що робити, якщо дитина, приміром, вимовляє: “Мамо, ти погана”!

      По-перше, завжди є якась причина, що призводить до подібних висловлювань. І дуже важливо знати цю причину.

       Дитина може говорити, що не любить маму або тата в таких випадках:

- їй не дозволили зробити або отримати те, що  вона дуже хотіла;

- її покарали за якусь провину;

- вона почула від дорослих слова неприйняття і, не замислюючись, повторила їх.

      У третьому випадку проблема найбільш проста. Суть її в тому, що діти можуть просто повторювати слова, які супроводжують конфлікти дорослих. Наприклад, хтось з оточення сварився зі своєю мамою.

       З іншими причинами дещо складніше. Ще до того, як у дитини з’явиться мова, вона вже може показувати своє обурення б’ючись, кусаючись, плюючись. Коли дитя навчиться трохи говорити, то на адресу мами можуть бути послані слова “ти погана” або “я не люблю тебе”. Як же треба реагувати на такі слова і дії?

       Передусім, батькам не варто гніватись у відповідь, підвищувати голос. І ніколи не треба застосовувати фізичну агресію. Також категорично не рекомендуються байдуже відношення до слів малюка і беззастережні поступки, що задовольняють дитячі примхи.

       У ранньому віці діти не можуть контролювати свої емоції. Вони говорять те, що відчувають. Коли, наприклад, малюк хоче пограти з небезпечним предметом, а батьки в жорсткій формі забороняють йому це робити, то він може відчути образу і сказати про неї. Тоді мама повинна заспокоїти дитину, обійняти її,  і сказати: “Не треба братии цю річ. Ти можеш поранитися. Я тебе люблю і хочу, щоб ти був здоровим”. Малюк відчує, що йому не безпричинно забороняють, а піклуються про нього, люблять його.

     Діти 5-7 років вже здатні маніпулювати іншими людьми. Коли вони говорять батькам слова, що виражають неприязнь, це може бути наслідком не лише внутрішньої образи, але і звичкою, викликаною поступками батьків.

    Приміром, це буває тоді, коли дитина звиклася з тим, що їй ні в чому не відмовляють, дозволяють усе, що вона хоче. І тоді причиною грубих слів з дитячих вуст є не в те, що вона скривджена і засмучена, а  те, що вона хоче добитися свого звичним способом – мама не захоче чути різкі слова і дозволить синові або дочці усе. Таке  відношення небезпечне.

     З дітьми не можна поводитися агресивно. У спілкуванні з дитиною важливий делікатний підхід, розуміння, дружнє відношення. Тепле спілкування з мамою і татом завжди буде оцінено малюком.

http://forchild.org.ua/2401-chy-dopustyma-obraza-batkiv-na-slova-i-povedinku-dytyny/